Здавалося б що може бути цікавого у тому що перелетіти з одного аеропорту — до іншого, тобто гратися у цивільну та комерційну авіацію? Віртульна цивільна та комерційна авіація — то моє захоплення. Це гра, у яку я граюся у свої 35 років, витрачаючи тисячі годин. Але все по порядку.
Загальний час у грі — сім тисяч чотириста годин (7482.2 годин). То є мій персональний рекорд ))))
Особисто мене найбільш захоплює у грі процес налаштування систем літака на зліт та подорож і сам момент зльоту — тобто відриву від полоси. А в сучасних симуляторах — мені дуже подобається те що можна оглядати лайнер ззовні, бачити неймовірні пейзажі, інших гравців — тобто їхні лайнери, небокрай, який дуже красиво підсвічується всима кольорами веселки та миттєво можна опинитися в кабіні літака, на місці капітана де доступні всі системи керування літаком.
Окрім цього, вже граючи у мережі з іншими гравцями, більш реалістично, дуже подобається планувати політ. Тобто, в першу чергу обираю аеропорт відправлення та прибуття, модель лайнера — і потім годину чи навіть більше планую всі деталі польоту які по завершенню планування узгоджую з іншим гравцем — диспетчером. Для планування польоту використовую відразу декілька онлайн утиліт. Варто згадати і те як виконана посадка — адже це не менш захоплюючий та інтригуючий момент у грі, чим ніжніша та точніша посадка — тим приємніші враження залишає поточний сеанс гри.
Отже, як відбувається мережева гра у цивільну авіацію? Починається все з того, що планується подія, тобто певна кількість гравців погоджують точний час та маршрут авіа рейсу. Домовляються про дату, час, аеропорт вильоту, аеропорт призначення та маршрут польоту. Декілька гравців відповідають виключно за контроль трафіку — займають позиції авіа диспетчерів.
За декілька годин до запланованого часу події гравці починають детально планувати політ. Обирають модель літака на якому здійснюватимуть політ, визначаються з позивним (callsign) і потім використовуючи спеціальну утиліту — розраховують деталі плану польоту як то: необхідна кількість пального, парковочне місце, де з початку гри буде знаходитися металевий птах, злітні смуги для зльоту та посадки (які залежать від поточного напряму вітру) — в аеропорту призначення, плани вильоту та прибуття (SID та STAR), узгоджують детальний, покроковий маршрут польоту.
Після того, як план польоту створений, він узгоджується з диспетчерами. Варто зазначити, що у віртуальній авіації використовується справжня, актуальна метео інформація. Тобто вибір смуг вильоту та прибуття залежить від справжніх метеорологічних умов, адже злітати та приземлятися літак має завжди проти вітру, це робить всю гру більш реалістичною. Етап планування польоту є дуже цікавим і займає від 1 до 2 годин.
З настанням часу початку гри, гравці приєднуються до мережі, кожен пілотує власний лайнер, тобто гравці здатні бачити один одного та починають готувати своїх металевих птахів до подорожі. Вмикають та налаштовують необхідні бортові системи літака, здійснюють заправку пальним, посадку пасажирів, доставку на борт їжі, та всього необхідного для комфорту, зручності пасажирів — кейтерингове обслуговування (catering service). Налаштування лайнеру є найцікавішим етапом та зазвичай триває 30 — 40 хвилин.
Наступним захоплюючим моментом є зліт. Гравці один за одним шикуються біля злітної смуги та по черзі здіймаються у повітря. Кожен гравець спостерігає як перед ним по злітній смузі розбігаються інші птахи і вирушають у небесну подорож. Сам момент зльоту — це приємні, захоплюючі враження, особливо граючи у сучасний симулятор з максимальною реалістичністю.
Після зльоту та набору висоти — в сучасних лайнерах повністю польотом керує автоматична система пілотування, бортовий комп'ютер, котрий зветься «автопілот». Далі, аж до аеропорту прибуття, нічого особливого не відбувається, окрім постійного спілкування з диспетчерами, які погоджують та регулюють небесний трафік.
Приземлення та посадка — це не менш цікава частина гри. Кожне приземлення — унікальне, та характеризує майстерність пілота. Існує набір характеристик за яким визначається наскільки професійним було приземлення. Вирівнення за смугою, гальмівний шлях до зупинки літака, навантаження на шассі під час торкання до полоси (вертикальна швидкість в момент з'єднання зі смугою), відповідність траекторії посадки — глісаді, і так далі. Чим досвідченіший пілот — тим якісніше він здійснює посадку.
Варто зауважити, що онлайн (тобто мережева) гра — це постійне спілкування з диспетчерами, гравців між собою, це дуже активне, інтерактивне дійство.
Вдало виконаний політ у мережі з іншими гравцями — то є реальна насолода, певний спосіб самоствердження, самовираження та просто приємний настрій на цілий день.
Відео записи моєї гри у мережі. Переглядати чесно кажучи — це не цікавий процес на відміну від участі у грі.
І ще одне відео мережевої гри — віртуальна рятувальна операція ))))))
Якось я випадково натрапив на детальний, покроковий опис того, як можна приєднати авіасимулятор FSX до системи Google Earth. Тобто, у режимі реального часу з авіа симулятора надсилаються координати знаходження у додаток Google Earth, де зображується поточна місцевітсть у трьохвимірному просторі. Оскільки я за професією — фахівець, програміст, то мене це зацікавило і я все налаштував у себе на комп'ютері. Скажу чесно — враження не передати словами. Це щось справді неймовірне. Повне відчудтя того, що знаходишся в місці польоту, адже використовуються справжні зображення місцевості, отримані засобами аерофотозйомки. Тобто справжні, реальні фото всієї планети Земля, які якісно накладено на її трьохвимірну модель. Щоб не перебільшувати своєї участі в цьому, та заради справедливості зазначу, що дійсно кропітку роботу було зроблено фахівцями компанії Google, вміло та влучно було створено скрипт для трансляції гео-координат — ентузіастами любителями, я ж просто все це зібрав до купи — і отримав справжню трьохвимірну віртуальну реальність у себе вдома.
І ще пост про віртуальну подорож Індонезією з використанням Google Earth та Microsoft Flight Simulator
На завершення, чудові краєвиди які відкриваються з борту кукурузника на півдні Німеччини [Deutchland]
